- покластися
- —————————————————————————————покла́стисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
покластися
Смотреть что такое "покластися" в других словарях:
покластися — див. покладатися … Український тлумачний словник
покластися — [покла/стиес а] аду/с а, аде/с :а, аде/ц :а, адеимо/с а, адеите/с а, аду/ц :а; нак. ади/с а, ад і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
зрадницький — а, е. 1) Прикм. до зрадник. || Здійснюваний зрадником. || В якому наявна зрада, який має підступний, віроломний зміст. 2) перен. Який криє в собі несподівану небезпеку. || Який виказує, виявляє те, що хотілося б приховати, затаїти. || На якого не … Український тлумачний словник
надійний — а, е. Який викликає повне довір я, на якого цілком можна покластися. || Який відповідає своєму призначенню. || Який забезпечує досягнення мети; перевірений … Український тлумачний словник
ненадійний — а, е. 1) Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися. || у знач. ім. ненаді/йні, них, мн. Ті, кому не можна вірити або довіряти в чомусь. || На якого не можна покладати які небудь надії. 2) Який викликає сумнів, побоювання… … Український тлумачний словник
опора — и, ж. 1) Те, на що спираються або на що можна спертися. || Предмет, який підтримує кого , що небудь у певному положенні, підпирає когось, щось. 2) спец. Елемент споруди або машини для підтримування несучих конструкцій, пристроїв тощо та передачі… … Український тлумачний словник
певний — а, е. 1) Чіткий, твердий (про рухи, кроки і т. ін.). 2) Який відповідає дійсності; правильний, точний, вірогідний. 3) Точно визначений, визначуваний. || Виділений, призначений для чого небудь. || Дібраний серед аналогічних осіб чи предметів або… … Український тлумачний словник
положитися — I ложу/ся, ло/жишся, док., розм. 1) Те саме, що лягти. || у сполуч. з інфін. 2) перен., на кого, що, рідко. Понадіятися, покластися на кого , що небудь; довіритися комусь, чомусь. II ло/житься, док., діал. Отелитися … Український тлумачний словник
понадіятися — і/юся, і/єшся, док. Покластися на кого , що небудь … Український тлумачний словник
пристановище — а, с. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін. || Місце, де хтось живе, мешкає (іноді тимчасово). || чиє, для кого. Місце, де збираються, проводять час люди певного середовища. •• Шука/ти пристано/вище шукати (знаходити і т.… … Український тлумачний словник
